Новий стандарт лікування наркотичної залежності в Україні — що змінюється для пацієнтів і рідних

Автор: Авраменко Віктор Олександрович, психіатр-нарколог, головний лікар клініки МАА

13 січня 2025 року Міністерство охорони здоров’я України наказом №84 затвердило стандарт медичної допомоги для людей з розладами внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, окрім опіоїдів. Якщо ви обираєте клініку для лікування залежності від канабіноїдів, стимуляторів, кокаїну чи нових психоактивних речовин — або підбираєте лікування для когось із рідних — цей документ прямо стосується того, за яким підходом вас діагностуватимуть і лікуватимуть. Нижче — що саме він регулює, чим відрізняється від стандартів щодо опіоїдної та алкогольної залежності, і що це означає на практиці.

Наказ МОЗ №84 — які психоактивні речовини охоплює новий стандарт лікування

Наказ №84 — перший в Україні документ, що системно регулює діагностику й лікування розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин, крім опіоїдів. До появи цього стандарту єдиного протоколу для цієї групи речовин не існувало — підходи різнилися між закладами та окремими лікарями.

Стандарт охоплює розлади, пов’язані з вживанням канабіноїдів, стимуляторів амфетамінового типу, кокаїну, галюциногенів та нових психоактивних речовин. Він визначає єдині критерії скринінгу, діагностики та лікування для цієї групи і розроблений на основі клінічної настанови, що спирається на доказову медицину.

Важливо розуміти межі документа. Наказ №84 не регулює лікування залежності від опіоїдів чи алкоголю — для них діють окремі стандарти.

Опіоїди, алкоголь, інші психоактивні речовини

Станом на середину 2026 року в Україні діють три окремі стандарти медичної допомоги при залежностях. Кожен охоплює свою групу речовин і затверджений окремим наказом у різний час:

Розділення на три документи не бюрократична формальність. Опіоїдна залежність має інший перебіг абстинентного синдрому, ніж залежність від стимуляторів чи канабіноїдів, і потребує інакших діагностичних критеріїв та оцінки ризиків, зокрема ризику передозування. Алкогольна залежність теж описана окремо — механізм фізичної залежності від алкоголю суттєво відрізняється від механізму залежності від інших психоактивних речовин.

Наказ №84 не описує лікування опіоїдної чи алкогольної залежності — це поширена плутанина при пошуку інформації про лікування, і краще одразу перевіряти, який саме наказ мають на увазі.

Стандартизована діагностика ПАР-залежності — що змінюється порівняно з попереднім підходом

Головна практична зміна наказу №84 — не перелік речовин, а уніфікація підходу до діагностики та вибору лікування. До стандарту клінічна оцінка залежності суттєво залежала від досвіду й підходу конкретного лікаря або закладу.

Критерії скринінгу та діагностики за наказом №84

Стандарт встановлює єдині діагностичні критерії, узгоджені з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) — Міжнародною класифікацією хвороб 11-го перегляду (МКХ-11), за якими залежність визначається як хронічне захворювання мозку, а не наслідок слабкості характеру. Це означає конкретну послідовність дій при первинному зверненні: оцінка тяжкості стану, виявлення супутніх психічних розладів, визначення ризиків гострої інтоксикації чи абстинентного синдрому.

Раніше ця послідовність могла відрізнятися від закладу до закладу. Тепер вона задана єдиним документом, обов’язковим для закладів, що надають таку допомогу.

Як стандарт впливає на вибір методу лікування

Уніфікована діагностика напряму впливає на вибір подальшого лікування. Коли тяжкість стану та супутні розлади оцінені за єдиними критеріями, лікар обирає метод — детоксикацію, медикаментозну підтримку, психотерапію чи їх поєднання — на основі порівнянних клінічних показників, а не лише власного досвіду. Важливо розрізняти ці етапи: детоксикація знімає гострий стан і абстинентний синдром, але сама по собі не лікує залежність — після неї стандарт передбачає подальшу психотерапевтичну та медикаментозну підтримку.

Конкретні схеми лікування, дозування препаратів чи тривалість курсу стандарт не встановлює як універсальні для всіх пацієнтів — ці параметри залишаються індивідуальними і визначаються лікарем під час прийому.

Вибір клініки для лікування залежності від психоактивних речовин за новим стандартом

Для пацієнта, який зараз обирає, куди звернутися, наказ №84 дає конкретний орієнтир. Раніше оцінити якість діагностики в конкретній клініці було складно — критерії просто не були уніфіковані на державному рівні. Тепер є документ, за яким можна перевірити, чи відповідає підхід закладу єдиному стандарту.

На практиці це означає, що при виборі клініки можна прямо запитати, за якими критеріями там проводять первинну діагностику і чи враховують супутні психічні розлади при виборі методу лікування. Детальніше про сучасні методи лікування наркотичної залежності, зокрема кодування, — на сторінках Методи лікування наркоманії та Кодування від наркоманії.

На що зважати при виборі клініки для близької людини

Якщо рішення про лікування ухвалюють рідні — дружина, батьки чи діти людини із залежністю — новий стандарт дає їм конкретні орієнтири для розмови з клінікою, а не лише довіру до реклами чи відгуків.

При виборі закладу для близької людини має сенс уточнити:

• чи проводить клініка первинну діагностику за уніфікованими критеріями, а не лише за суб’єктивною оцінкою одного лікаря
• чи виявляють супутні психічні розлади — тривожність, депресію, психотичні стани — під час первинного обстеження
• чи пропонує заклад цілодобову допомогу у випадку гострого стану чи ускладнень
• який рівень допомоги пропонується — амбулаторний, стаціонарний чи цілодобовий стаціонар — залежно від тяжкості стану

Це не гарантія результату лікування — жоден документ не гарантує одужання. Але уніфікований стандарт знижує ризик того, що вибір методу лікування залежатиме виключно від суб’єктивного підходу конкретного закладу.

Застереження щодо самодіагностики

Наказ №84 написаний для лікарів і закладів охорони здоров’я, а не для самостійної оцінки власного стану. Діагностичні критерії у документі клінічні — їх застосування вимагає кваліфікованого обстеження, а не самотестування за описом симптомів у статті чи в інтернеті.

Якщо ви впізнаєте у собі чи близькій людині ознаки залежності від психоактивних речовин, це привід звернутися до нарколога чи психіатра для очної консультації. Самодіагностика небезпечна саме тому, що супутні розлади — тривожність, депресія, психотичні стани — можуть суттєво впливати на клінічну картину, а виявити їх без фахового обстеження неможливо.

Головний висновок із наказу №84 — тепер є єдиний державний орієнтир для діагностики залежності від канабіноїдів, стимуляторів, кокаїну, галюциногенів та нових психоактивних речовин, і цей орієнтир можна використовувати як конкретне питання при виборі клініки, державної чи приватної. Це не інструмент самодіагностики і не заміна очного прийому в лікаря.

Стаття має виключно інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Методи лікування, їхня доцільність і тривалість визначаються індивідуально під час прийому. Якщо ви або ваші близькі потребують допомоги — зверніться до фахівців клініки МАА: (067) 773-58-85 (цілодобово).

Поширені запитання

Які психоактивні речовини охоплює наказ №84?

Канабіноїди, стимулятори амфетамінового типу, кокаїн, галюциногени та нові психоактивні речовини. Опіоїдна та алкогольна залежність регулюються окремими наказами — №1102 та №1897 відповідно.

Стандарт стосується лише державних закладів чи приватних клінік теж?

Стандарти медичної допомоги в Україні як принцип поширюються на заклади незалежно від форми власності — уточнити застосування конкретного наказу варто безпосередньо в обраній клініці.

Чим наказ №84 відрізняється від попереднього підходу до лікування?

До нього не було єдиного стандарту саме для цієї групи речовин — оцінка стану пацієнта та вибір лікування суттєвіше залежали від підходу конкретного лікаря. Наприклад, два лікарі могли по-різному оцінити тяжкість стану того самого пацієнта із залежністю від стимуляторів і призначити різну послідовність дій. Наказ уніфікує критерії скринінгу та діагностики на державному рівні, тому ця відмінність між закладами поступово зменшується.

Чи означає ухвалення стандарту, що лікування залежності стало обов’язковим?

Ні. Лікування залежностей в Україні залишається добровільним. Стандарт регулює, як саме надається медична допомога тим, хто звернувся по неї, а не зобов’язує когось лікуватися примусово.

Чи гарантує лікування за новим стандартом одужання?

Жоден медичний документ не може гарантувати результат лікування — він залежить від стадії залежності, супутніх станів і готовності пацієнта до терапії. Стандарт підвищує передбачуваність підходу до діагностики й лікування, а не гарантує конкретний результат.